1.1.2. Основні джерела і показники техніко-економічної ефективності автоматизації технологічних процесів

Економічна ефективність автоматизації вимірюється ступенем зменшення сукупної праці, затрачуваної на виробництво одиниці продукції. При автоматизації сільськогосподарських виробничих процесів вартість капітальних витрат зазвичай трохи зростає, а експлуатаційні витрати на одиницю продукції істотно скорочуються. Таким чином, ефективність автоматизації характеризується сумарним скороченням витрат на виробництво одиниці продукції.

Якщо автоматизацію будь-якого процесу можна здійснити різними способами, то треба вибрати самий ефективний варіант, що забезпечує більш інтенсивне зниження вартості і більш високий ріст продуктивності праці. При цьому дуже важливо за базовий варіант прийняти найбільш передовий і досконалий спосіб механізованого виробництва, що застосовується у вітчизняній чи закордонній практиці, оскільки при порівнянні з менш досконалим способом виробництва можна одержати в розрахунках завищену економію засобів. Фактично цей же рівень може бути досягнуть за рахунок більш прогресивної технології машинного способу виробництва без залучення автоматизації.

На техніко-економічні показники істотно впливають правильно сформульовані технічні вимоги на автоматизацію технологічного процесу. Наприклад, підвищені вимоги до точності роботи процесу, що автоматизується, приводять до ускладнення пристроїв автоматики і до істотного збільшення капітальних і експлуатаційний витрат.

У результаті техніко-економічних, соціально-економічних і якісних порівнянь автоматизованого і неавтоматизованого способів виробництва визначаються основні показники ефективності автоматизації: капітальні витрати, експлуатаційні річні витрати, рентабельність, термін окупності, приведені витрати й інші.

Капітальні витрати — одна з основних вихідних величин при розрахунках економічної ефективності автоматизації. Ці витрати складаються з вартості К_за засобів автоматики з урахуванням їх доставки, монтажу і налагодження; витрат К_м на модернізацію діючої техніки і технології, викликану автоматизацією; вартості К_б будівництва і реконструкції будинків у зв'язку з впровадженням автоматизації; залишкової вартості К_зал основних засобів, що підлягають ліквідації при впровадженні пристроїв автоматики, за винятком вартості К_р, отриманої від реалізації частини ліквідованих основних засобів, тобто

К = К_за + К_м + К_б + К_зал - К_р.

При визначенні капітальних витрат на автоматизацію варто враховувати лише ті додаткові витрати на будівлі, устаткування і перебудову технології, що викликані тільки впровадженням засобів автоматизації.

Річні експлуатаційні витрати виробництва складаються в основному з амортизаційних відрахувань В_а, відрахувань В_пр на поточний ремонт, витрат В_з на зарплату обслуговуючого персоналу, вартості В_е електроенергії і вартості В_п палива і мастильних матеріалів, куди віднесені і деякі інші річні витрати:

В = В_а + В_пр + В_з + В_е + В_п

Економія річних експлуатаційних витрат визначається за формулою:

Е_р = В_н – В_а + П_д,

де В_н — річні витрати при неавтоматизованому способі виробництва;

В_а — те ж, при автоматизованому способі виробництва;

П_д—додатковий прибуток за рахунок збільшення якості продукції, зниження втрат і т.п.

При автоматизації сільськогосподарського виробництва додатковий прибуток П_д, не врахований у раніше приведених формулах, відіграє істотну роль. У ряді випадків, приймаючи в увагу цей прибуток, можна застосують високонадійні і дорогі автоматизовані засоби, одержуючи при цьому значний економічний ефект.

Термін окупності капітальних витрат на автоматизацію при однаковому річному обсязі виробництва знаходять за формулою:

То= (Ка-Кн)/(Вн-Ва+Пд),,,

де К_н і К_а — капітальні витрати відповідно неавтоматизованого й автоматизованого виробництва (К_н < К_а);

В_н і В_а — експлуатаційні річні витрати відповідно неавтоматизованого й автоматизованого виробництва (В_н > В_а).