Автоматизація іонізації повітря

Повітря, що оточує нас, містить нейтральні атоми, молекули й іони газів, що входять у його склад. Іони повітря, чи аероіони, як прийнято їх називати, утворяться внаслідок приєднання електронів нейтральними атомами і молекулами чи газів віддачі ними електронів, здобуваючи при цьому негативний чи позитивний заряд.

Встановлено, що негативні аероіони впливають на тварин, стимулюючи біологічні процеси, що ведуть до підвищення продуктивності і схоронності поголів'я. Природна іонізація повітря відбувається за рахунок дії радіоактивних речовин, що знаходяться в ґрунті і повітрі, а також під впливом космічних променів.

Знижений зміст негативних аероіонів у повітрі тваринницьких ферм внаслідок дії екрану огороджень, і різного устаткування, з підвищеною вологістю і запиленістю повітря, що сприяють об'єднанню газових іонів із дрібними рідкими чи твердими частками й утворенню важких іонів. Видихуване тваринами повітря містить також важкі іони, серед яких переважають позитивно заряджені. У цілому це несприятливо відбивається на фізіологічному стані тварин. Тому в приміщеннях необхідно постійно підтримувати визначену концентрацію негативних аероіонів, штучно іонізуючи нейтральні частки повітря.

Устаткування, застосовуване для аероіонізаціі тваринницьких і птахівницьких приміщень, повинне поповнювати повітряне середовище в зоні перебування тварин і птахів тільки легкими негативними іонами в потрібній кількості і не мати який-небудь негативний побічний вплив на них, а також обслуговуючий персонал. У більшій мірі цим вимогам відповідають електричні аероіонізатори, що використовують коронний розряд.

Автоматизація систем іонізації повітря дозволяє створити й підтримувати оптимальні умови повітряного середовища у тваринницьких і птахівницьких приміщеннях. У результаті застосування автоматизації систем іонізації повітря підвищується продуктивність тварин, скорочуються витрати ручної праці і зменшується витрата електричної й теплової енергій.

Іонізатор ИЭ-1 призначений для іонізації повітря в тваринницьких приміщеннях з подачею іонів в вентиляційну систему.

Установки містять у собі вентилятор, систему повітропроводів, іонізаційні приставки і пульт керування. Одна з таких приставок зображена на рис. 2.2.17. Приставка виконана з органічного скла і складається з джерела випромінювань, іонної і повітряної камер, та електрода.

Рис. 2.2.17: 1 - джерело а- частинок; 2 – іонна камера; 3 – сепаруючий електрод; 4 – повітропровід.

На принциповій схемі видно, що напруга на установку подається автоматичним вимикачем.

Установка має два режими роботи: ручне і автоматичне, які задаються за допомогою перемикача SА; в положенні "А” – автоматичне, в положенні "Р” – ручне.

В автоматичному режимі перемикач встановлюємо в положення А, при цьому напруга подається на реле часу КТ, яке має свій контакт з затримкою на замикання і розмикання в колі котушки магнітного пускача КМ. Магнітний пускач своїми силовими контактами подає напругу на електродвигун припливного вентилятора, а додатковими контактами на сигнальну лампу НL і високовольтний трансформатор ТV. Трансформатор ТV підвищує напругу 220В до величини 5000В, а діодний міст перетворює на напругу постійного струму для подачі до іонізаційної приставки ГИ, що знаходиться біля повітропроводу.

Вимикається установка в автоматичному режимі за допомогою контакту реле часу КТ по закінчені заданої програми іонізації повітря.

В ручному режимі перемикач встановлюємо в положення "Р”, при цьому кнопкою SВ2 "Пуск” ми подаємо напругу на котушку магнітного пускача КМ, який вмикає електродвигун вентилятора та іонізаційну приставку. Вимикається установка в ручному режимі кнопкою SВ1 "Стоп”.

Рис. 2.2.18. Принципова електрична схема іонізаційної установки.

Захист кола керування здійснюється за допомогою запобіжника FU.