Автоматизація напування тварин і птахів.

На тваринницьких фермах, на пасовищах і при табірних умовах утримання тварин використовують різні способи напування тварин. Залежно від способу утримання тварин та кількості поголів’я, що обслуговується використовують індивідуальні і групові напувалки. За принципом дії розрізняють напувалки автоматичні і напівавтоматичні, за наявністю додаткових пристроїв – з електричним підігрівом води або без підігріву.

Одночашечна стаціонарна автоматична поїлка АП-1 (рисунок 2.3.16) призначена для напування ВРХ при прив’язному утримані тварин і розрахована для обслуговування двох тварин. Напувалка АП-1 складається з чаші 9, клапана 3 і важеля 2 з віссю 1. Клапанний пристрій напувалки складається з притискача 4, сідла 5, клапана 3, амортизатора 6 і корпусу 7. Гумовий амортизатор 6 діє на клапан 3 і щільно закриває вихідний отвір у гумовому сідлі 5. При цьому важіль 2, спираючись на кінець стержня клапана, що виступає назовні, піднімається над дном чаші 9. Поїлка наповнюється водою з водопровідної мережі при тиску 0,04…0,20 МПа.

Рисунок 2.3.16. Індивідуальна поїлка АП-1 для напування ВРХ:

1 – вісь; 2 – важіль; 3 – клапан; 4 – притискач; 5 – сідло; 6 – амортизатор; 7 – корпус; 8 – кільце; 9 – чаша.

Оскільки у чаші завжди залишається трохи води, тварина, намагаючись напитися, натискує на важіль і тим самим відкриває клапан. Вода під дією напору надходить у чашу напувалки через отвори у нарізній пробці - притискачі 4. Важіль 2 і клапан 3 під дією амортизатора повертається у попереднє положення, і надходження води у чашу напувалки припиняється. Деталі напувалки, крім сідла, амортизатора і осі, виготовлені з пластмаси.

Автоматичну напувалку АП-1 можна встановити у будь якому корівнику, де є водопровідна мережа або місткість для води. ЇЇ встановлюють на висоті 50 - 60 см від підлоги стійла і кріплять до вертикальної площини.

Групові поїлки АГК-4 (рисунок 2.3.17) використовують для напування ВРХ при безприв’язному утримані на вигульних майданчиках. Поїлка дозволяє одночасно обслуговувати чотири тварини. Корпус 1 напувалки виготовлений з листової сталі. Він має всередині теплову ізоляцію 10. Напувалка складається з напувальної чаші 2 з кришкою 3, камери підігріву повітря, камери з поплавковим клапанним механізмом 5, електронагрівника 9 (потужністю 0,8 кВт при напрузі 220В)і підвідної труби 11. У стінці корпусу передбачене вікно для підключення автонапувалки до водопровідної мережі, яка закривається монтажною кришкою з написом: "Підведення води". До дна чаші приварено стояк клапанно-поплавкового механізму і зливну трубку, що виходить за межі корпусу.

Рисунок 2.3.17. Групова поїлка АГК – 4А для напування ВРХ: 1 - корпус; 2 – чаша; 3 – кришка; 4 – клапан; 5 – поплавково-клапанний механізм; 6 – розподільник; 7 – регулятор температури; 8 – блок заземлення; 9 – електронагрівник; 10 –теплоізоляція; 11 – водопровідний трубопровід; 12 – утеплювальна труба.

Клапанно-поплавковий механізм використовують для підтримання постійного рівня води у чаші. Підтримання температури води в межах 10…18°С здійснюється терморегулятором манометричного типу. Його використовують для вмикання нагрівника в діапазоні заданої температури.

Рисунок 2.3.18. Індивідуальна поїлка ПСС – 1 для напування свиней.

Поїлка стаціонарна з самоочищенням ПСС-1 (рисунок 2.3.18) призначена для напування свиней з одночасним очищенням від корму і бруду. Вона складається з чавунного корпуса з чашею, з’єднаного з водопровідною мережею. Подача води в чашу здійснюється як і в автонапувалці АП-1 за допомогою важільно-клапанного механізму.

Рисунок 2.3.19 Соскова поїлка ПБС – 1: а – процес напування; б – будова поїлки; 1 – сосок; 2 – корпус; 3, 4 – ущільнювачі;5 – амортизатор; 6 – клапан; 7 – упор.

Поїлка ПБС – 1 (рисунок 2.3.19) призначена для напування свиней. Діє поїлка наступним чином. Тварина поглинає в рот сосок з носком і притискає сосок. При натисканні на сосок 1, він переміщується до носка корпусу 2 і клапан 5 відкриває подачу води через зазор, що утворюється між корпусом і ним. В рот тварини вода потрапляє через сосок. При відпусканні соска клапан під дією амортизатора повертається у вихідне положення.

В розглянутих поїлках автоматична подача води здійснюється за допомогою клапанних механізмів різних типів. В системах напування тварин з індивідуальними поїлками в зимовий період передбачають підігрів води. Для підігріву води в замкнутому контурі магістралі автонапування встановлюють проточні електроводонагрівачі з автоматичним регулюванням температури нагріву води. Рівномірність температури води в різних точках системи автонапування досягається за рахунок використання циркуляційних насосів з керуванням по температурі води в найбільш віддаленій точці.

Рисунок 2.3.20. Автопоїлки для птахів: а – проточна жолобкова; б – групова чашечна; в – непроточна жолобкова; 1 – електромагнітний клапан; 2 – вентиль ручного регулювання; 3 – поїлки; 4 – трубопровід каналізації; 5 – шток; 6 – чаша; 7 – підвіска; 8 – клапанний механізм; 9 – шланг водогону; 10 – поплавкова камера; 11 – штанга; 12 – блок; 13 – барабан лебідки; 14 – огорожа для очистки від кормів; 15 – жолоб поїлки.

Технологічний процес напування птахів має свої специфічні особливості, які обумовлені властивостями організму птахів та способом їх утримання.

При утриманні птахів в кліткових батареях використовують проточні жолобкові автопоїлки (рисунок 2.3.20 а). Принцип керування такою системою полягає в автоматичному вмиканні і вимиканні електромагнітного клапана подачі води 1 на поїлки 3 за допомогою програмного пристрою. Дана система напування птахів має суттєві недоліки: витрати води в них в 3…3,5 рази перевищують споживання; значні затрати праці на очистку.

Групові чашечні (рисунок 2.3.20 б) та непроточні жолобкові (рисунок 2.3.20 в) поїлки використовують при утриманні птахів на підлозі та в кліткових батареях горизонтального типу. В даних поїлках управління подачею води здійснюється регуляторами прямої дії з клапанним механізмом.

Ніпельні поїлки (рисунок 2.3.21) використовують при різних умовах утримання птахів. В системах напування з ніпельними поїлками вода з водопровідної мережі подається в бачки. Рівень води в бачках підтримується поплавково-клапанними регуляторами рівня прямої. Через поліетиленові труби вода подається на магістраль з ніпельними поїлками. В магістралі напування надлишковий тиск води становить 0,34 МПа. Він залежить від рівня води в бачку і є однією із головних вимог нормальної роботи поїлок.

Робота поїлки полягає в тому, що за рахунок притирання фасок 3 клапанів 2 та 5 на кінці стержня клапана 5 зберігається крапля води. Коли птах клює її, відбувається дія на клапан 5 та 2 і це призводить швидкої появи нової краплі. Для усунення витрат води під ніпельними поїлками можуть встановлювати чаші.

Рисунок 2.3.21. Ніпельна поїлка: 1 – труба; 2 – верхній клапан; 3 – фаски; 4 – корпус; 5 – нижній клапан.