4.1. АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗЕРНООЧИСНИХ ТА
СОРТУВАЛЬНИХ МАШИН
Відповідно до прийнятої
технології весь врожай зернових, бобових, олійних культур і насіння трав після
комбайнового збирання підлягає очищенню, а близько 60% прибраного врожаю
необхідно піддавати штучному сушінню.
Необхідність у післязбиральній
обробці зерна (очищенню, сортуванню і сушінню) викликана тим, що зернова маса,
що надходить з-під комбайнів, поряд із зерном містить до 20...30% бур'янистих і
до 5% солом’яних домішок, а вологість зерна в залежності від кліматичних умов
значно відрізняється від припустимої (14%) і досягає 30% і більш. Для післязбирального очищення і штучного
сушіння зерна використовують стаціонарні зерноочисно-сушильні пункти.
Для цих пунктів промисловість
випускає зерноочисні агрегати типу ЗАВ і очисно - сушильні комплекси типу КЗС
продуктивністю від 10 до 100 т/г і вентильовані бункери місткістю до 100 т.
Для очищення і сортування
зернової маси використовують повітрорешітні і трієрні машини, а сушать зерно в
зерносушарках шахтного і барабанного типів і в установках активного
вентилювання.
Кожен
агрегат і комплекс, крім зазначених машин, містить набір транспортерів і норій,
зернопроводи і накопичувальні ємності, пристрою для завантаження і
розвантаження автотранспорту. повітряні циклони, щити і пульти керування
машинами. Усі машини погоджені по продуктивності й об'єднані в єдину потокову
лінію, що обслуговується одним-двома
операторами.
Об'єднання
машин у потокову лінію і їхню автоматизацію дозволили підвищити продуктивність
праці в 7...10 разів і знизити собівартість обробки зерна в 2...3 рази в
порівнянні з використанням цих же машин у розрізненому виді. Зерноочисні
агрегати серії ЗАВ випускаються продуктивністю на 10, 20, 40, 50, 100 т/г і
призначені для районів з відносно сухим кліматом, у яких вологість зерна з-під
комбайна не перевищує 18%
Зерноочисно-сушильні
комплекси, (КЗР-5, КЗС-10Ш, КЗС-20Ш, КЗС-40Ш, КЗС-50, КЗС-10Б и K3С-20Б)
використовуються в зволожених зонах, у яких вологість зерна при збиранні
перевищує 18%.
У
господарствах, розташованих у зонах зі збиральною вологістю зерна 18...20%, на
комплексі встановлюють бункера активного вентилювання (БВ-12,5, БВ-25, БВ-50).
У зонах з
надлишковою вологістю на комплексах КЗС з індексом Ш установлюються шахтні
зерносушарки типу СЗШ-8 і СЗШ-16 продуктивністю відповідно 8 і 16 т/г чи з
індексом Б — барабанні зерносушарки типу СЗСБ продуктивністю 2, 4 і 8 т/г на
сушінні продовольчого зерна.
Для
злагодженої роботи потокових ліній агрегати і комплекси добре електрифіковані й
автоматизовані. Агрегати типу ЗАВ мають від 6 до 16 електродвигунів сумарною
встановленою потужністю від 16 до 47 кВт, а комплекси типу КЗС — від 22 до 34
електродвигунів сумарною потужністю від 65 до 150 кВт.
З засобів
автоматики на агрегатах і комплексах широко використовуються прилади контролю і
регулювання технологічних параметрів: датчики рівня сипучих матеріалів, датчики
температури нагрівання теплоносія на вході і виході зерносушарки і температури
зерна в сушарках і бункерах активного вентилювання, вологоміри для виміру
відносної вологості повітря і вологості зерна, витратоміри зерна, прилади
контролю полум'я в топці, різні реле, електромагнітні клапани, кінцеві вимикачі
і т.п.
На основі
цих засобів розроблені пульти і станції автоматичного керування агрегатами і
комплексами післязбиральної обробки зерна, що автоматично забезпечують:
послідовність пуску машин потокової лінії в напрямку, зворотному напрямку
потоку зерна, починаючи з машини, установленої наприкінці лінії;
зупинку всіх машин, що
передують по потоці зерна будь-якій зупиненій машині потокової лінії;
можливість ручного включення і відключення будь-якої машини при налагодженні без дотримання технологічних блокувань;
включення аспираційної системи
порід пуском машин і відключення всіх
машин при зупинці аспираційної системи;
програмне розпалювання топки і
контроль її роботи;
контроль температури теплоносія
і нагрівання зерна;
захист електроустаткування від
струмів короткого замикання і перевантажень;
роботу розвантажувальних
пристроїв шахт і охолоджувальних колон сушарки;
світлову сигналізацію про
включення і відключення всіх двигунів машин і механізмів, про граничні рівні
зерна в сушарках і технологічних ємностях і про відхилення температури
теплоносія від заданого значення.
Крім світлової, мається
аварійно - попереджувальна звукова сигналізація, що спрацьовує при аварійному
зупинці якої-небудь машини, при переповненні технологічних ємностей, а також
при загасанні полум'я в топці.
У схемах автоматики передбачені
кнопкові пости для аварійної одночасної зупинки всіх працюючих машин у разі
потреби.
Технологічні й електричні схеми
автоматизації зернопункту розглянемо на прикладі автоматизації найбільше і
широко розповсюдженого
зерноочисно-сушильного комплексу
КЗС-20Ш. Автоматизація інших агрегатів і комплексів виконана аналогічно.
Комплекс КЗС-20Ш призначений
для післязбиральної обробки зернових, зернобобових і круп'яних культур.
Комплекс складається з зерноочисного і сушильного відділень (рис. 4.1).
Зерноочисне відділення включає завальну яму 27, автомобілепідйомник 16,
завантажувальну двохпоточну норію 5, машину попереднього первинного очищення 6,
повітряно - решітну машину 4, трієрний
блок 1 , централізовану аспираційну систему 5, передавальні транспортери 2,
транспортер відходів 19, комплект зернопроводів і блок бункерів: очищеного
зерна 22, відходів 21, фуражу 20 і резервні бункери 18. Усі машини і пульти
керування змонтовані на блоці бункерів, що одночасно є їх несучою конструкцією
й ємностями для проміжного збереження оброблюваного зерна.
Сушильне відділення має сушарку
СЗШ-16 із двома шахтами 20, 12, п'ять норій 7, 5, 11, 13, 15, охолоджувальні
колони 8, 14 і станцію керування. Очисне і сушильне відділення технологічно
зв'язані між собою зернопроводами.
Технологією керування передбачається можливість роботи
комплексу по сімох різних варіантах: паралельно чи послідовно, за участю в
роботі всіх чи окремих машин. Зерно з кузова автомобіля за допомогою
автомобілепідйомника 16 вивантажують у завальну яму 17, відкіля
завантажувальною норією 5 воно транспортується в машину попереднього очищення 6, а потім норіями 11 і 13 у шахти
сушарки 10 і 12. Із сушарки висушене зерно подається за
допомогою норій 9 і 15 в охолоджувальні
колони 8 і 14 для охолодження зовнішнім повітрям, а потім норією 7
направляються на вітрорешітні машини 4 для подальшого очищення і транспортерами
2 на трієрні блоки 1 для сортування.
Очищене насіння і відходи
надходять у відповідні секції блоку бункерів (рис. 4.1). Зерносушарка СЗШ-16
має дві шахти. При вологості зерна до 20% потік зерна розділяється й одночасно
проходить через обидві шахти. При вологості понад 20% весь потік проходить
обидві шахти послідовно. При рівнобіжній роботі шахт зерно норіями 11 і 13
рівномірно й одночасно розподіляється але двом шахтам. Висушене й охолоджене
зерно норією 7 подається в резервний бункер 18 звідкіля самопливом надходить у
другий потік завантажувальної норії 5.
Рисунок 4.1. Технологічна схема комплексу КЗС-20Ш.
При послідовній роботі шахт зерно
з машини попереднього первинного очищення 6 норією 13 направляється в
праву шахту 12. Просушене зерно розвантажувальною кареткою вивантажується в
норію 15 і переміщається в охолоджувальну колону 14. Охолоджене зерно шлюзовим
затвором вивантажується з колони 14 і направляється норією 11 у другу шахту 10
сушарки. Після сушіння другій шахті
зерно норією 9 подається в охолоджувальну колону 8, відкіля через шлюзовий затвор порціонно
вивантажується норією 7 у резервний бункер 18 а потім завантажувальною норією 5
подається на очищення.
У повітряних каналах від зерна
відокремлюються легкі домішки і по системі повітропроводів виносяться в осадову
камеру централізованої аспираційної системи 5, де домішки виводяться в секцію
відходів, а очищене повітря вентилятором подається назовні.
У повітрорешітних машинах
зернова суміш поділяється на три фракції: очищене зерно, фуражне зерно і
відходи. Очищені зерно передавальними транспортерами 2 подається на трієрні
блоки 1, де вони додатково очищаються від довгих і коротких домішок, що не
відокремилися у повітрорешітних машинах.
У залежності від призначення і
ступеня засміченості зерна трієрні блоки виставляють на паралельну чи
послідовну роботу циліндрів. Чисте зерно і фракції очищення системою
зернопроводів направляються у відповідні бункери.
Агрегати і комплекси для очищення зерна
складаються з повітряно-решітних машин, трієрів. На повітряно-решітних машинах
виконують попереднє, первинне і вторинне очищення. Трієри застосовуються для
доведення продукції до певної кондиції, на трієрах відбувається розділ по
довжині зерен.
Спрощена
функціональна схема повітряно-решітної зерноочисної машини зображена на рис.
4.2.
Зернова маса з бункера ПБ за
допомогою підживлювача П подається у повітряний канал першої операції,
де з маси відокремлюються легкі домішки, які потрапляють до приймача ЛВ.
Після чого зернова маса надходить на решітний сепаратор, який складається з
трьох решіт І, II, III, нахилених під деяким кутом до горизонту, що
приводяться в коливальний рух за допомогою електропривода. Верхнє решето є
прохідним, через яке зерно основної культури просівається, а великі домішки
проходять зверху і потрапляють у приймач ВВ. Нижні решета відокремлюють
від потоку дрібні домішки, а основне зерно проходить через канал другої
повітряної аспірації, де повітря виносить дрібні, легкі домішки, і потрапляє в
бункер чистого зерна.
Як бачимо, для регулювання процесу
очищення застосовується підживлювач П, який може змінювати подачу зерна
в машину та заслінки ПЗ, які змінюють швидкість руху повітря в каналах
аспірації.
За довжиною зерно проходить
очищення на циліндричному трієрному обладнанні. Зернова маса розділяється
чарунковою поверхнею циліндрів. На внутрішній поверхні робочого циліндра 1
(рис. 4.3) розташовані чарунки. Циліндр встановлений горизонтально, або під
кутом 1,5° і весь час обертається. В середині циліндра розташований жолоб.
Короткі зерна 4, що западають у чарунки при обертанні циліндра, потрапляють у
жолоб 2, виводяться зовні за допомогою шнеку. Довгі зерна 3 сходять з циліндра
при його обертанні.
Рисунок 4.2. Функціональна схема
повітряно-решітної машини для зерноочищення: ПБ —
приймальний бункер; П — підживлювач; І, II, III — решета; ПЗ — вітряні заслінки; ЛВ — приймач легких
відходів; ВВ — приймач великих відходив МВ — приймач малих відходів; БЗ —
бункер зерна
Регулювання процесу в трієрах може
відбуватися тільки зміною подачі зернової маси в трієр.
Рисунок 4.3. Розділення насіння на трієрах. 1 – циліндр; 2 – жолоб; 3 – довгі зерна;
4 – короткі зерна.
У залежності від призначення і ступеня засміченості зерна трієрні блоки виставляють на
паралельну чи послідовну роботу циліндрів. Чисте зерно і фракції очищення
системою зернопроводів направляються у відповідні бункери.
Для захисту кіл живлення електродвигунів від струмів короткого замикання встановлено автоматичні вимикачі QF1 – QF4, захист електродвигунів від перевантаження здійснюється за допомогою теплових реле КК – КК11 ( на схемі непоказані). Дистанційне керування електродвигунами установки здійснюється за допомогою магнітних пускачів. Принципова електрична схема автоматичного керування очисним відділенням комплексу КЗС-20Ш показана на рисунку 4.4. У залежності від кількості і засміченості зернової маси установлюють відповідне положення перемикачів SA1 і SA2, якими дається режим роботи устаткування по сімох різних варіантах: при перемиканні перемикача SA1 у положення 3 можлива робота всіх машин попередньої, повітряно - решітної і трієрного очищення, а також загальна робота першої чи другої лінії машин у залежності від вмикання перемикача SA2 (положення 1 чи 2). Якщо перемикач SA1 знаходиться в положення 1, то можлива робота машин у вищевказаних трьох варіантах, але без трієрних блоків. Коли перемикач SA1 у положенні 2, працює також машина попереднього очищення. Щоб запобігти завал зерна при пуску і зупинці машин послідовність пуску електроприводів машин протилежна руху зерна, а послідовність зупинки збігається з потоком зерна. Як приклад розглянемо роботу схеми при включенні машин по основному варіанті, коли включаються всі машини. Спочатку включають автоматичні вимикачі, перемикач SA1 ставлять у положення 3, a SA2 у положення 2 і кнопкою SB20 подають попереджувальний звуковий сигнал НА про пуск машини, а потім кнопкою SB2 включають у роботу електропривод централізованої аспираційної системи. Після цього кнопками SB4 і SB6 включають електроприводи потужністю по 2,2 кВт, двох блоків трієрів. Передавальні транспортери і повітряно - решітні машини працюють від електроприводів які включають кнопками SB8, SB12 і SB10, SB14 після замикання блок - контактів КМ2:2 і КМ3:2 у ланцюгах магнітних пускачів КМ4, КМ5. Тільки після цього можна включити кнопкою SB 16 через блок - контакти КМ6:2 чи КМ7.2 електроприводи норії, машини попереднього очищення і транспортера відходів, а потім кнопкою SB18 — електропривод завантажувальної норії. Автомати заслінки норії АЗН1 і АЗН2 відкриваються автоматично від блок - контактів КМ11:2. Зупиняють машини в зворотній послідовності, натискаючи кнопки «Стоп» SB17...SB1.
Рисунок
4.4. Принципова електрична схема автоматичного
керування зерноочисного агрегату КЗС – 20Ш
У випадку переповнення бункерів
переключаються контакти датчиків рівня SL1...SL4 і включається звуковий сигнал НА, а відповідна сигнальна лампа HL1...HL4 вимкнеться.
|