Централізований контроль та управління в сільськогосподарському виробництві

Застосування централізованого принципу контролю і керування з центрального пункту дозволяє істотно підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва:

скоротити обсяги обслуговування численних роз'єднаних установок за рахунок прискорення пошуку місць ушкодження і вживання необхідних заходів по їхньому усуненню,

підвищити надійність роботи устаткування,

вести більш точний облік витрати кормів, трудових витрат і отриманої продукції,

забезпечити прискорене виконання обчислювальних операцій і безпосередній зв'язок з вищестоящим адміністративно-управлінським апаратом і системою збору й обробки інформації.

Однієї з форм систем централізованого контролю є диспетчерська служба, що по штаті обов'язкова у всіх комплексах.

Диспетчерська служба — це централізована форма оперативного керування в організації взаємодії всього персоналу господарства з метою своєчасного й економічного забезпечення виробництва продукції.

Диспетчерська служба виконує наступні основні функції:

погоджує за допомогою засобів зв'язку взаємодії між персоналом, що знаходиться в різних місцях;

здійснює постійний контроль за допомогою засобів сигналізації за ходом виконання технологічних процесів;

виконує з пульта диспетчера дистанційне керування технологічними процесами;

одержує зведення про неполадки і перерви в роботі установок про гранично припустимі відхилення і виникнення аварійних ситуацій,

приймає рішення по усуненню перерахованих порушень.

Для одержання і переробки інформації диспетчерський пункт і об'єкти керування обладнають системами сигналізації, телефонними станціями, гучномовним зв'язком, радіостанціями, телевізійними установками, пристроями оргтехніки і засобами відображення інформації.

Завдяки введенню в господарствах диспетчерської служби змушені простої сільськогосподарських машин і установок скоротилися на 25%, утрати продукції — на 7...15%.

Централізоване керування разом з диспетчерськими засобами зв'язку, обчислювальною технікою і пристроями відображення інформації утворить автоматизовану систему керування виробництвом (АСУП).

При наявності технічних засобів зв'язку, інформаційно-обчислювальних центрів для обробки інформації і каналів оперативного керування на вищій (четвертої) ступіні утвориться так називана галузева автоматизована система керування виробництвом (ГАСУП).

Впровадження АСУП, а потім ГАСУП піднімає керування виробничо-господарською діяльністю на нову, більш високу якісну ступінь. По визначенню і призначенню АСУП є людино-машинною системою, призначеної для рішення організаційно-економічних задач з метою одержання максимуму продукції при мінімумі матеріально-технічних і трудових витрат.

АСУП, будучи новим кроком у теорії і практиці керування, вимагає використання і розробки нових принципів і методів керування, моделювання, математичного забезпечення і технічного оснащення.

Основна відмінність АСУП від АСУ ТП і САУ — необхідність обліку присутності людського фактора в системі. При використанні АСУП необхідно вирішувати питання спілкування людини з ЕОМ, розробки методів оперативного керування виробництвом у діалоговому режимі ЕОМ, готовність управлінського апарата до використання нової технічної бази обробки даних і вироблених машиною рішень.

АСУП і ГАСУП сільськогосподарського призначення перебувають у стадії розробки і досвідченого впровадження у виробництво.