Дослідження схеми керування автоматизованої доїльної установки.
Дослідження схеми керування автоматизованої доїльної установки.
Мета роботи: Дослідити
роботу схемикерування
автоматизованої доїльної установки.
Правила техніки безпеки: Відповідно до інструкції
Зміст та послідовність виконання завдання
1.
Ознайомитися з
обладнанням робочого місця і розділом "Загальні теоретичні відомості.” 2.
Ознайомитися з
призначенням, роботою принципової схеми
доїльної установки та пристрою промивки молокопроводів. 3.
Ознайомитися з
роботою і будовою програмного пристрою, електроклапанів, датчика
молока. 4.
Скласти схему,
яка показана на малюнку 7. 5.
Після дозволу
викладача подати напругу на схему. 6.
Дослідити
схему керування в різних режимах. 7.
Дослідити
роботу програмного пристрою, склавши діаграму вмикань пристрою промивки молокопроводів. 8. Після закінчення роботи навести порядок на робочому
місці.
Після виконання завдань студент повинен знати:
1.
Будову
доїльної установки та пристрою промивки молокопроводів. 2 Роботу принципової схеми керування автоматизованої доїльної установки та
пристрою промивки молокопроводів. 3. Будову і роботу
програмного пристрою, електроклапанів, датчика молока.
Після виконання завдань студент повинен уміти:
1 Складати схему керування автоматизованої
доїльної установки та пристрою промивки молокопроводів. 2. Проводити налагодження програмного пристрою.
Завдання для звіту.
1. У звіті повинно бути
найменування роботи, мета, короткі відомості з розділу: "Загальні теоретичні
відомості”. 2. Принципова електрична схема керування автоматизованої
доїльної установки та пристрою промивки молокопроводів. 3. Діаграма вмикання пристрою
промивки молокопроводів. 4. Висновок.
ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ
ВІДОМОСТІ.
Доїльні установки УДТ-8, УДЕ-8А і
АДМ-8 комплектують спеціальним промивним обладнанням з автоматом(мал. 1), до складу якого входять ванна 7,
перехідник і 11 підключення шланга від охолодника, поперечка для зачіплювання
доїльних стаканів, колекторна трубка з комплектом молочних кранів для
підключення апаратів доїльних установок АДМ-8, дозувальний пристрій 1 і шафа
керування 4. Доїльні апарати в установках УДТ-8 і УДЕ-8 А надівають на мийні
головки безпосередньо на робочому місці майстра машинного доїння в приямку
доїльного залу.
Мал. 1 Схема розміщення доїльного
обладнання і мийної системи.
Шафа керування системою
циркуляційного промивання включає командний прилад К9П-12УТ, яким автоматично регулюють
за тривалістю і послідовністю різні операції за графіком. Перемикач приладу має
три положення — «Доїння», «Промивання» і «Нейтральне». Це дає змогу виконувати
циркуляційне промивання автоматично за заданою програмою.
Спочатку включають привод
програмного механізму. Диск вакуумного сектора, обертаючись, розподіляє
розрідження по камерах. Під дією вакууму клапани в камерах почергово
піднімаються, і мийна рідина засмоктується в доїльні апарати, проходить у
молокопровід і збирається в повітророзподільнику. Після цього молочним насосом
мийний розчин відкачується у зворотну трубу і через камери зливається в
каналізацію або знову у ванну. Зробивши повний оберт, диск виключає двигун
програмного механізму, вакуумного й молочного насосів.
Уніфікована автоматична
установка для промивання доїльних апаратів, молокопроводів і молочного
обладнання установок АДМ-8, М-622 і МВС-12 (мал. 2) забезпечує автоматичне
прополіскування теплою водою після доїння, зливання води в каналізацію,
заповнення ванни мийним розчином та циркуляційне промивання з дезинфекцією,
прополіскування чистою водою після розчину, видалення залишків рідини з
молокозбірника та трубопроводів і виключення насосів. Вона складається з ванни
9, колекторної труби 40 з кронштейнами, розподільника води, шафи автоматичного
керування та з'єднувальних шлангів. Колекторна труба обладнана суміщеними
кранами 43, якими доїльні апарати 4 і підключаються до загальної магістралі
промивання. Розподільник води складається з вентиля та крана, що переводять у
потрібне положення за допомогою вакуумних мембранних механізмів. Вентиль змінює
напрямок руху мийного розчину (на зливання в ванну або в каналізацію), а кран
подає гарячу воду в ванну. В розподільнику передбачені вентилі для ручного
керування процесом промивання. Шафа автоматичного керування обладнана
пульсатором доїльного апарата, командним пневматичним апаратом з храповим
механізмом та кулачковим валиком, вакуумними клапанами й пусковими механізмами
електродвигунів вакуумних та молочного насосів. Пульсатор змінного тиску через
мембранний та храповий механізми повертає кулачковий вал, а той, в свою чергу,
за заданою програмою вмикає або вимикає кран, вентиль або пускові механізми
насосів. Частота пульсацій пульсатора повинна бути відрегульована на 40±2
пульси/хв. Командний апарат налагоджений на виконання циклу промивання протягом
40 хв. Така циклограма, наприклад, передбачає вмикання вентиля й подачу гарячої
води протягом 5 хв. для прополіскування молокопроводу та всього обладнання
установки. За 1 хв. до вимикання вентиля вмикається кран, який забезпечує
циркуляційне промивання мийним розчином всього обладнання протягом 20 хв. Потім
знову вмикається вентиль, за допомогою якого повторюється подача гарячої води у
ванну протягом 6...7 хв. і прополіскування обладнання 10...11 хв. Після цього
примусово вмикається на 1 хв. молочний насос, який відкачує з молокозбірника
залишки мийного розчину та води, а потім подається команда на вимикання
молочного та вакуумних насосів. Вся установка вимикається, а командний апарат
знову готовий виконувати певний цикл.
У господарстві циклограма промивання доїльної
установки повинна бути відрегульована, тому що режим промивання залежить від
тиску води у водопроводі, довжини і форми молокопроводу. Таке регулювання,
звичайно, проводять після першого доїння.
Командний електропневматичний прилад КЕП-12УТ
налагоджений на виконання циклу промивання протягом 40 хв. На схемі (мал. 4)
показано положення автомата промивання і його керуючих органів на 35-й хвилі
циклограми під час промивання дезінфікуючим розчином за першою програмою.
На 34-й хвилині циклограми диск Д9 командного
приладу включає контакти магнітного вентиля МВ6 і його електромагніт переміщує
клапан вліво, забезпечуючи створення вакуумметричного тиску в дозаторі 19 (див.
мал. 2), який заповнюється лужним концентратом із бачка 18. На 35°й хвилині
циклограми вентиль МВ6 перекриває доступ вакуумметричного тиску в дозатор 19 і
під дією сили своєї шини концентрат через зворотний клапан 20 виливається у
ванну 9. Разом з цим виступ диска Д5 утримує під електричкою напругою магнітний
вентиль МВ2, завдяки чому вакуумметричний тиск через клапанно-поплавковий
пристрій 10 поширюється в пневмокамеру вентиля 4 і відкриває водопровід. При
цьому холодна вода із труби 3 наповнює водопідігрівник 21, а гаряча витискується
по трубі 7 у ванну 9.
Для промивання системи передбачено два кола
циркуляції мийного розчину. В першому колі він із ванни 9 по трубі 2 надходить
у доїльні апарати 44, колекторні труби 40, перемикач 39, молокопровід 41,
лічильник молока МГБ, молокозбірник 28, молочний насос 29, фільтр молока 30,
після чого по шлангу 31 через вентиль 6 повертається у ванну 9.
Мал. 5. Схема керування молочним
насосом.
В другому колі рідина циркулює із ванни по
шлангу 12 в охолодник 38, а потім в молокозбірник 28, де обидва потоки
з'єднуються. В охолоднику мийний розчин тече проти потоку молока, що значно
поліпшує промивання пластин.
Трубопроводи промивають мийними розчинами,
які подають із загальнофермської молочної, тобто у зворотному напрямку. Це дає
можливість в 4 рази зменшити витрати мийно-дезинфікуючих розчинів.
Електромагнітний клапан
Принцип дії
електромагнітнихклапанівчи вентилів аналогічний
принципу дії клапанів з ручним керуванням. Розходження полягає в приводі. Якщо
при ручному керуванні власне клапан переміщається від зусилля, прикладеного
оператором, то в електромагнітному вентилі плунжер і зв'язаний з нимклапан чи діафрагма переміщаються під дією
сили, що розвивається електромагнітом.
Приклад пристрою клапанів -приведений
на малюнку 6.
Клапан
складається з корпуса 1 із вхідним і вихідним штуцерами. Штуцери з'єднаніканаломчи
проходом, що містить сідло клапана. На малюнку сідло показане закритим
діафрагмою 3, що герметично розділяє порожнини електромагніта і корпуса
клапана. Діафрагмазафіксована в корпусі
ущільнювальним кільцем 2 і накидною гайкою. У крайнім нижнім положенні
(закрито) діафрагму утримує плунжер 7, на який впливає поворотна пружина 4. У
крайнє верхнє положення (відкритий) плунжер переміщається під дією сили, що
розвивається електромагнітом, котушка якого знаходиться в корпусі 6. З ланцюгом
керування котушка з'єднується за допомогою висновків.
Конструкції
клапанів дуже різноманітні. Клапани розрізняють по діаметрі умовного проходу,
робочому тиску, способу монтажу в трубопровід (штуцерне, фланцеве). Випускають
клапани одноходові: керований потік йде по одному каналі (мал. 6); двохходові,
напрямні потік з одного каналу на один із двох інших, і т.д.
При всім
різноманітті конструктивних виконань загальним для всіх електромагнітних
клапанів є те, що вони мають рухливу систему, що приводиться в дію
електромагнітом.
Основні ушкодження
таких виконавчих пристроїв: вихід з ладу електромагніта і заклинювання рухливої
системи. Визначення несправностей варто починати з перевірки електромагніта.
Мал. 7. Схема під’єднання
блока керування промивкою та блока керування молочним насосом