Тема:  Дослідження схем автоматизації установки ультрафіолетового опромінення

Призначення установки ультрафіолетового опромінення

Самохідна установка для опромінювання УОК-1 призначена для ультрафіолетового опромінювання птиці при багатоярусному клітинному утриманні.

Будова установки ультрафіолетового опромінення

Установка (рис. 1) змонтована на шасі, що приводиться в рух асинхронним електродвигуном потужністю 0,27 кВт. Електродвигун через редуктор з передавальним відношенням 1:841 і ланцюгову передачу приводить в обертання колеса шасі, які котяться по колії кормороздавача між рядами клітинних батарей. Установка отримує живлення по гнучкому чотири - жильному кабелю, який поміщається в бункері на шасі і розмотується або укладається в нього механізмом, що приводиться в дію тим же електродвигуном. На шасі встановлена вертикальна штанга 4, на якій кріпляться два опромінювані 3 з лампами ДРТ400. Висоту їх розташування на штанзі можна регулювати. Апаратура управління лампами і електродвигуном 5 змонтована в корпусі установки.

Рисунок 1. Будова самохідної установки УОК-1:

1 – самохідне шасі; 2 – привод від електродвигуна до ведучих коліс і пристрій для укладання кабелю;   3 – опромінювачі з лампами ДРТ-400; 4 – штанга; 5 – панель керування; 6 – кінцеві вимикачі.

Технологічна робота установки ультрафіолетового опромінення

Переміщаючись між клітковими батареями, самохідна установка опромінює птахів, що знаходиться в клітках по обидві сторони проходу. В кінці руху установки знаходиться спеціальний обмежувач, натискаючись на який кінцевий вимикач, здійснює реверс приводного електродвигуна, що призводить до зворотного руху установки. При повернені в початкове положення, установка самостійно зупиняється і вимикаються опромінювальні лампи  3 за допомогою кінцевих вимикачів 6, які спрацьовують при доторканні до спеціального обмежувача, який знаходиться в початковому положенні руху установки.

Необхідна доза опромінення при використанні самохідної установки забезпечується кількістю проходів.

Робота принципової електричної схеми установки ультрафіолетового опромінення 

Рисунок 2. Принципова електрична схема самохідної установки УОК-1

Апарати керування роботою електродвигуна і опромінювачів змонтовані на пересувному шасі. Керування роботою електродвигуна здійснюється за допомогою реверсивного електромагнітного пускача КМ1, кнопок SB2, SB3 і SB4 та кінцевих вимикачів SQ2 і SQ3. В передній частині шасі встановлено   кінцевий вимикач SQ2, який переключає електродвигун на зворотний хід, а в задній частині - кінцеві вимикачі SQ1 та SQ3 відповідно для вимикання ламп і зупинки шасі в кінці робочого ходу установки. Пуск електродвигуна здійснюють кнопками SB3 (прямий хід) або SB4 (зворотний хід). Лампи запалюють повторно-короткочасним натисканням на кнопку SB1.

Призначення кінцевого вимикача

Кінцевий вимикач призначений для управління рухомими механізмами електротехнічних пристроїв згідно алгоритму та комутації електричних ланцюгів управління змінної і постійної напруги. Також він використовуються під час контролю і керування технікою, яка повинна регулярно перевірятися на рухливість. Кінцевий вимикач встановлюється на конструкції, де потрібно контролювання рухів окремих елементів

Будова кінцевого вимикача

Рисунок 3.  Будова кінцевого вимикача.

1 -  контактна планка;  2 - - нерухомий контакт; 3 -   направляючий шток;  4 - рухливий контакт; 5 – пружина; 6 – головка штока; 7 – корпус;  8 – кришка.

Кінцевий вимикач складається з корпуса, верхньої кришки, головки та рухомих і нерухомих  контактів.

Рисунок 4. Моделі кінцевих (шляхових ) вимикачів

Принцип роботи кінцевого вимикача

Шляховий вимикач, це комутаційний пристрій , який сприймає механічне зусилля переміщення діючого пристрою для спрацювання електричних контактів. Вимикач кріпиться так, щоб головка штока 6 або ролик (в залежності від моделі) сприймав зусилля більше за протидію вбудованої пружини 5, що в результаті призводить до переміщення рухомих контактів 4 відносно нерухомих 2. В першу чергу здійснюється розмикання нормально замкнених контактів. Це необхідно для того, щоб розірвати електричне коло, по якому проходить напруга живлення до навантаження (котушки магнітного пускача), а потім з дуже малою витримкою, долі секунд, замикаються нормально розімкнені контакти. В результаті подається напруга на навантаження (наприклад, котушка другого магнітного пускача).  По закінченні дії зусилля на шток 6, рухомі контакти 4 повертаються в початкове положення, відповідно розмикається нормально розімкнений контакт і замикається нормально замкнений контакт.

Таблиця 1

Параметри спрацювання вимикачів серії ВП21

Таблиця 2

Технічна характеристика шляхових вимикачі серії ВП21 базового кріплення